Забезпечення
прав людей з інвалідністю на рівну участь у виборах
Методичні рекомендації для виборчих комісій
Вступ
Будь-які прямі або непрямі обмеження виборчих
прав не допускаються, і держава має забезпечити громадянам можливість вільного
волевиявлення. Стаття 4 Закону "Про основи соціальної захищеності
інвалідів в Україні" покладає на державні органи обов’язок створення
правових, економічних, політичних, соціально-побутових і
соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів, у тому числі й
реалізації потреби політичного вибору. А Указ Президента № 900/2005 від 1
червня 2005 р. прямо зобов’язує місцеві держадміністрації "забезпечувати в
установленому порядку разом з дільничними виборчими комісіями під час
проведення виборів умови для реалізації особами з обмеженими фізичними
можливостями конституційного виборчого права". Гаслом громадських організацій інвалідів є
"Нічого для нас без нас!", тому участь у виборах для громадян з
інвалідністю є далеко не другорядною.
Згідно з Конституцією та законодавством України
громадяни з інвалідністю мають рівне з іншими людьми право на участь у виборах.
Вибори здійснюються на основі загального, рівного і прямого виборчого права
шляхом таємного голосування. Якщо хтось не зможе обирати чи бути обраним через
свою інвалідність, це вже порушить загальність і рівність виборів. А якщо
людина з якимись фізичними чи чуттєвими обмеженнями не зможе зробити вибір
особисто, це порушує принцип прямого вибору. На жаль, у нашому суспільстві все
ще наявні системні порушення прав людей з особливими потребами, що не в останню
чергу стосується й виборчого процесу. Знов же ж таки, якщо якась категорія
людей не може конролювати здійснення свого вибору, порушується таємниця
голосування, і таким чином виникає загроза тиску на виборців чи маніпуляції їх
свідомістю, спекуляції від їхнього імені.
Кожен громадянин має право знати, за яку політичну силу
чи особу він голосує, що обіцяє вона виборцям, а громадянам з інвалідністю
особливо залежить на тому, які соціальні гарантії і яким чином збирається
обстоювати той, хто претендує стати представником їхніх інтересів. Кожен голос має бути врахований по
справедливості, і особливу вагу мають голоси тих людей, яким важче ніж іншим
отримати повну і неспотворену передвиборчу агітацію, добратись до дільниці,
розібрати інформацію, видрукувану на бюлетні, скористатись кабінкою та
скринькою для голосування. Не завжди члени виборчих комісій чи інші виборці ставляться до хворих,
немічних, старих людей з терпінням і толерантністю, які б допомогли їм відчути
себе в момент участі у виборах часточкою народу, носієм цінності, суверенітету
і волі свідомої особистості.
Тому
метою цих методичних вказівок є ознайомити членів виборчих комісій з особливими
потребами громадян і їхніми можливими проявами в ході виборчого процесу та дати
поради, як забезпечити повноправну участь громадян з інвалідністю у виборах.
Принципи і правила
поведінки щодо виборців з інвалідністю
°
Рівноправний доступ та рівне
ставлення
°
Поінформованість виборців
°
Інформація для членів дільничних
комісій
°
Безпека і доступність середовища дільниці
°
Особливі процедури та особливі
умови голосування
°
Спілкування, звертання і словник
Рівноправний доступ та
рівне ставлення
Учасникам
виборчого процесу, і в першу чергу членам виборчих комісій необхідно знати і
дотримуватись принципів і правил поведінки, які б забезпечили рівність
ставлення до виборців на дільниці, їхню рівноправність при обслуговуванні в
процесі виборів та рівний доступ до інформації, середовища і обладнання
дільниці та виборчих документів і процедур. Особа з різними особливими
потребами – чи то руховими, зоровими, слуховими чи іншими функціональними
порушеннями, які можуть заважати їй здійснити волевиявлення, має право отримати
достатню допомогу в такий спосіб, який би враховував особливості дій і
сприйняття особи, і в той же час поважав її гідність та не завдавав нідмірних
зусиль і дискримінації. Закон передбачає голосування виборців, нездатних до
самостійно пересування, за місцем їх перебування, тобто вдома, в лікувальних
установах, у санаторіях тощо, але й право проголосувати безпосередньо на
дільниці. Члени комісій не повинні впливати на цей вибір, вмовляти чи
відмовляти виборців голосувати вдома чи йти на дільницю з огляду на зручність.
Їхня справа – забезпечити обидві можливості.
Рівний
доступ залежить від фізичної доступності середовища, його безпеки, відповідного
обладнання, відсутності бар’єрів і перешкод як фізичного плану, так і
процедурного чи звичаєвого. Все приміщення дільниці має достатньо проглядатися,
щоб членам комісії легко було зауважити
осіб, які потребують асистування та допомоги. Це особливо актуально в час
найбільшого напливу виборців, оскільки в напружених ситуаціях є більша йомвірність для людей з інвалідністю потрапити
в дискриміноване становище порівняно з іншими особами.
Обов’язком
працівника виборчої комісії є забезпечення рівноправної участі осіб з
інвалідністю у виборчому процесі, тобто таких самих умов, як і всім виборцям,
проте насправді, звичайно, слід створювати першочерговий доступ людям, яким
важко вистояти в черзі та надавати відповідну допомогу тим, яким важко
самостійно виконати всю процедуру отримання бюлетня і голосування. Буква закону
вимагає не так самостійного голосування,
як самостійного вибору, який в
особливих обставинах передбачає отримання необхідної допомоги. Це стосується
незрячих виборців, нездатних самостійно скористуватись брайлівським трафаретом
чи, наприклад, людей з особливо важкими руховими ураженнями, немічних. Іноді
потрібно проявити дійсно велику толерантність, щоб право такої людини віддати
свій голос на виборах могло справді реалізуватись.
Поінформованість виборців
Доступ
до інформації має особливе значення для людей з вадами органів відчуттів – у першу
чергу зору і слуху. Адже інформація про партії, їхні програми, діяльність і
представників надходить до громадян через засоби масової інформації – друковану
продукцію та телепередачі, рекламні ролики, дебати, сприйняття яких утруднене
значною частиною виборців. Незрячі люди сприймають лише слухову інформацію, а
нечуючі – лише друковану та візуальну. Для перших важливо, щоб агітаційна
інформація подавалась голосом, а для других – щоб усі фрази супроводжувались
сурдоперекладом і титрами. Партіям і блокам, а також особисто кандидатам слід
звернути на ці особливості пильну увагу, адже близько десяти відсотків, а може
й більше виборців мають ті чи інші функціональні обмеження. Відомо також, що з
віком у людей можуть проявлятись усі ці особливості.
Інформація для членів
дільничних комісій
Члени
дільничних комісій мають бути обізнаними зі специфікою участі у виборах людей з
особливими потребами, щоб правильно допомогти їм. Люди з особливими потребами
вимагають уважного ставлення, терплячості, більше місця і часу для пересування,
окремих пристосувань, як, наприклад, трафарет з позначеннями шрифтом Брайля, інколи
більшого, ніж звичайно, часу на виконання виборчих процедур. Людина може
видаватись оточуючим дивною, не зовсім адекватною, викликати різне ставлення,
однак доки особа не визнана судом недієздатною, вона має право голосу і повинна
ним скористатись максимально просто. Зусилля, зроблені людиною задля особистої
участі в голосуванні, заслуговують на визнання, повагу і всіляку підтримку.
Особи з
руховими вадами. Причини рухових
вад можуть бути різні – наприклад слабкість, порушення рівноваги та орієнтації,
больові синдроми, паралічі. Такі люди можуть потребувати допомоги, щоб
дістатися до місця голосування, іноді щоб заповнити бюлетень. Пункт 5 статті
83-ї Закону про вибори народних
депутатів вказує, що "Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий
бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої
комісії скористатися допомогою іншого виборця". Таку саму допомогу можна за
бажанням отримати і для опускання заповненого бюлетня в скриньку. Загалом ця
категорія особливо потребує доступності приміщення дільниці. Слід зазначити, що
все попередньо сказане стосується осіб, які самі себе вважають здатними до
самостійного пересування, оскільки закон передбачає, що особа, формально
включена до списку осіб, не здатних самостійно пересуватись, може до полудня
останнього дня перед голосуванням письмово або усно виявити бажання
проголосувати не вдома, а на дільниці.
Особи з вадами зору. Для забезпечення голосування виборців з вадами зору Центральна
виборча комісія виготовляє трафарети для бюлетенів з рельєфно-крапковим шрифтом
(за методом Брайля). Член комісії має пояснити незрячій особі, як користуватись
трафаретом. Втрата зору не впливає на слух, тому не потрібно підвищувати голос.
Аналогічно сліпота не впливає на психіку. Звертатись слід безпосередньо до
незрячої особи, а не до її супровідника. Член комісії має відрекомендуватись,
щоб незряча особа орієнтувалась, хто перед нею. При спілкуванні з незрячими
корисно описувати словами свої дії та називати предмети, даючи їх прямо в руки
виборцю, наприклад: "Оце бюлетень, а ось ручка...". В разі, якщо
людина не знає брайлівських позначок, слід скористатись допомогою асистента, як
у попередньому випадку. При неповній втраті зору можна послужитися
побільшувальним склом. В будь-якому разі, спершу треба спитати в людини
особисто, яка саме допомога їй потрібна, а не вирішувати за неї. Також щоб
провести незрячу людину, треба запропонувати їй взяти вас попідруку, а ні в
якому разі не намагатись тягнути чи скеровувати людину самому. Про всі можливі
перешкоди (сходи, пороги, інші бар’єри) треба попереджати незрячого супутника. Для
слабозорих людей важливим є освітленість дільниці, особливо тих місць, у яких
можуть трапитись перешкоди.
Глухі та
слабочуючі. Ця категорія
виборців звичайно спілкується мовою жестів, але багато з них можуть читати також
і по губах. Тому при спілкуванні слід спершу привернути увагу співрозмовника,
слова вимовляти нешвидко, виразно артикулюючи звуки. Спілкуючись, весь час підтримувати
зоровий контакт, не відвертаючись і не опускаючи голову, особливо коли виборець
стоїть, а член комісії сидить за столом. Для більшої виразності слід
підкріплювати свою мову жестами. Може трапитись, що треба буде повторити деякі
фрази кілька разів, перепитуючи особу про її розуміння. Можна написати окремі
слова на картці паперу. Слід зважати на те, що в шумному середовищі слабочуючим
особам важче сприймати інформацію.
Інші вади та
особливі потреби. При деяких
захворюваннях чи травмах можуть виникати специфічні порушення сприйняття та
оперування поняттями, мовні проблеми. У деяких людей трапляється нездатність
розуміти числа. Часом людям, особливо старшим, потрібен час, щоб зорієнтуватись,
віддихатись, заспокоїтись. Для декого ситуація великого скупчення людей та
важливості самої події може бути стресовою, викликати хвилювання чи інші
емоції. У всіх цих ситуаціях важливо проявити спокій, уважність, привітність,
щоб допомогти справитись із процедурою голосування кожній індивідуальній людині
з особливими потребами. Загалом виходить, що треба ставитись уважно до всіх
осіб, не чекаючи пред’явлення посвідчення про інвалідність.
Безпека і доступність
середовища дільниці
Перш
ніж потрапити на виборчу дільницю, люди мають добратись до неї та потрапити
всередину. Які ж приміщення мають бути виділені місцевими органами влади для
влаштування дільниць? Враховуючи інтереси людей з особливими потребами, це
мають бути будинки, розташовані в доступному оточенні, з місцем для стоянки
автотранспорту, бажано без сходів та інших архітектурних перешкод. В холодну
пору року зовнішні поверхні мають бути очищені від снігу і льоду, якщо треба –
посипані піском.
В
ідеалі це мав би бути зал на першому поверсі, обладнаний згідно з державними
будівельними нормами (ДБН В.2.2-9-99, і додаток Г; ДБН В.2.3-4-2000; ДБН
В.2.3-5-2001; ДБН В.2.-2005) пандусом (похилою площиною з ухилом не більше
1:12, а в жодному разі не рейками, привареними до сходів). Вхід має бути чітко
позначеним. В разі, якщо пандусом обладнаний не головний вхід, шлях до нього
має бути вказаний позначками з зображенням символа "для інвалідів".
Сходи, якщо вже вони є, повинні бути з неслизького матеріалу і мати відповідні
поруччя. Ширина проходу вхідних та всіх інших дверей на шляху до місця
голосування має бути не меншою 85 см. На дільниці має бути доступний туалет.
Кімната
для голосування повинна бути просторою, мати достатньо столів та кабінок.
Принаймні одна з кабінок має бути настільки широкою, щоб дозволяти в’їхати за
ширму візком, тобто близько 1,5 х 1,5 м. Полиця (столик) має бути на зручній
висоті. Конструкція каркасу має бути достатньо стійкою, стільці і столи
стійкими, міцними. Меблі не повинні загороджувати проходи.
В
разі, якщо дільниця не є повністю доступною, має бути спосіб допомогти виборцю,
який користується візком, дістатись до дільниці та потрапити всередину. Одним з
виходів є забезпечення транспортування виборців, які бажають проголосувати на
дільниці, спеціальним автотранспортом. У деяких містах працюють спеціальні
служби перевезення, тоді виборцям простіше скористатись послугами цієї служби, в
тому числі й щоб дістатись досередини.
Слід
підкреслити, що забезпечення архітектурної доступності приміщень громадського
користування, якими, безумовно, є виборчі дільниці, передбачена законодавством,
тобто фактично держава зобов’язана створити ці умови. І хоча насправді
доступних приміщень все ще досить небагато, треба бодай намагатись у кожному
конкретному випадку підшукувати для оренди під виборчі дільниці приміщення,
максимально доступні для громадян з інвалідністю.
Особливі процедури та
особливі умови голосування
Громадяни, подані
установами соціального захисту чи відповідальними особами територіальних громад
до списків з відмітками про нездатність самостійно пересуватись, а також ті, що
подали відповідні заяви з підтверджуючими довідками, мають право голосувати за
місцем перебування. Це значить, що певна кількість виборців голосуватиме дома
за допомогою скриньок, принесених членами комісій. Закон передбачає, що ці
виборчі візити мають здійснюватись групами не менше трьох членів комісій, та ще
за участю кандидатів
у депутати, уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, причому господарі не
мають права відмовити впустити їх у приміщення до лежачої хворої чи немічної
людини. Слід зазначити, що й тут діє
правило про право на допомогу в заповненні та в опусканні бюлетня до
скриньки в разі неспроможності виборця виконати ці дії самостійно. Закон вказує
лише на те, що самі члени комісії робити цього не повинні і не мають права, і
уточняє, що допомогу на прохання особи, що голосує, може надати інший виборець,
тобто будь-яка інша повнолітня особа крім перелічених офіційних представників
виборчого процесу.
Законом
передбачено, що на спеціальних дільницях, організованих у лікувальних закладах,
членами комісій не повинні бути працівники цих закладів. Тому, очевидно, для
членів цих комісій необхідно провести відповідний інструктаж щодо правил
внутрішнього розпорядку, контролю інфекцій та інших особливостей перебування у
лікувальній установі.
Спілкування, звертання і
словник
Щоб вступити в розмову з виборцем, не обов’язково спеціально
знайомитись, але треба дати зрозуміти людині, ким ви є. Щоб уникнути зайвих
пояснень, краще мати ідентифікаційну картку – "бейждик", яка свідчить
про належність до комісії. Напис має бути досить великим і виразним. Якщо ж
вступаєте в розмову з незрячою людиною, відрекомендуватись усе ж бажано.
Спілкування
на виборчій дільниці може бути досить обмеженим, однак у разі виникнення питань
з приводу документів, спеціальних умов, пристосувань, а тим більше, претензій з
боку виборців з інвалідністю до членів дільничних комісій, вияснення всіх
питань має бути ввічливе, чітке, пряме, конкретне. Якщо не видно, чи має людина
якусь інвалідність, чи ні, краще звертатись до неї так само делікатно і м’яко,
як би ви звертались до явного інваліда. Не слід говорити про присутніх у третій
особі своїм колегам. Слова "інвалід", "сліпий", "каліка"
не варто наголошувати, бо вони можуть образити людину. В той же час, незрячі,
наприклад, часто вживають слова "я бачу", "видно", тому й
спеціально уникати чогось не варто.
Навіть
якщо людина прийшла з супровідником, членом родини, який краще орієнтується, член
виборчої комісії має проявити повагу, звертаючись безпосередньо до людини, а не
до супровідника. Хоча часом важко відірватись від заповнюваних паперів,
звертання до людини має супроводжуватись зоровим контактом. У багатьох випадках
це є просто-таки необхідним для розуміння.
Відомо, що робота у виборчих комісіях часто виснажлива,
особливо під кінець чергування. Однак і життя з інвалідністю також може бути
виснажливе. Вибори – це для багатьох людей велика подія, тому ваша привітність,
ймовірно, залишиться в пам’яті людей на роки.
