Що дає нова технологія, якщо не ліцензується частота крім вільного доступу до Інтернету: кожен може мати хотспот, кожен у своєму кафе може мати сайт не заважаючи іншим, може бути стільникова мережа (mesh) із сусіднім магазином і так далі. Отже нові можливості до творчості (для бізнесової також), новий цікавий контент і можливості – але і більша свобода і конкуренція, яку за старими схемами не витримати (бо конкуренція контенту, а не монополії через володіння інфраструктурою або правами – Goole vs Microsoft).
Але як завжди: wireless із присмаком (ж)лобізму (до цікавої інформації із відкритих джерел можу додати ще таке - http://itc.ua/article.phtml?ID=22192).
Конкретні люди заплатили за частоту, жага до монополізму пробиває скрізь текст (хоча держава десь щось там із частотами наплутала, але заради повного володіння ми таки зараз щось заплатимо – і не сумнівайтеся, що інші радіо засоби прикрутимо). Творено юридичну проблему, психологічний бар'єр (гроші сплачені за частоту необхідно буде повертати, а вони вже проїдені) і монополізовано ринок (хоча у нас і стільникові оператори із 99% часткою на двох – не монополісти).
Тож я давно кажу, що корупція не тільки в головах чиновників, але і пересічних бізнесменів: ну немає ніяких проблем заробити на ближньому не за його згодою, а тільки поставивши його в незручну позу (ті ж самі проблеми на любому ринку – на нових квартирах заробляють мер міста, але й маленька начальниця відділу у банку із своєю кумою із агентства нерухомості зрубати пару тисяч із безквартирних теж не проти).
Реально проблему треба вирішувати у кожному конкретному випадку створюючи зацікавлені у вирішенні проблеми співтовариства, які будуть відстоювати відкриті правила гри. Тож я не кажу вже про ініціативи вільного доступу всім і безкоштовно (такий проект ініційований Google в великому американському місті – окрема тема для бізнес-аналізу), але необхідно, щоб існувала легальна можливість на громадських засадах створювати можливості для розповсюдження інформації (або робити бізнес, не заважаючи першому).
Отже у цьому конкретному випадку ситуація може виглядати так: створюємо ініціативну групу, реєструємось, обов'язково робиться заява що проект є публічним надбанням, щоб ні у кого не виникало спокуси монополізувати у майбутньому проєкт одноособово, створюємо позицію для конфлікту інтересів із монополістами. Бюджет: біля п'ятисот доларів - вартість хот-споту у зовнішній реалізації, інтернет-доступ від точки доступу до сайту Майдану просимо забезпечити дружніх інтернет-провайдерів Майдану: їм це буде цікаво, якщо домовитись, що інший трафік та доступ за карточками – їх.
Після того, як система запрацювала, пропонуємо другий етап проекту – вільний доступ до інформації, якому і заважають нелюбі монополісти. Далі накопичуємо документальну базу, працюємо із судами і т.д. Завдання дійсно не насолити дуже жвавим бізнесменам, а створити можливості для конкуренції заради споживачів. Цікаво б було також узнати, хто так жваво роздає частотні ресурси і чим обгрунтовує.
Мене, наприклад, дуже зацікавив сервіс Googl'a (Earth Map). Потираючи руки від задоволення (особливо від того, у яку дурну ситуацію поставлені усілякі там спеціальні організації із своїми секретами), хотів уже було зайнятись чимось подібним щоб написати локальний сервіс. Витратив біля тижня на вивчення ситуації (утвердився ще раз, ятаку корисну інформацію безкоштовно може мати малий американський бізнесмен, а що маємо ми).
Але виявилося, що із доступом буде проблема, бо тема вже монопольно забита. Тож якщо комусь це цікаво, давайте ініціювати проект – сам можу попрацювати із юридичною оболонкою. Контакт – pwd@ukr.net – Платон.
PS. Про філософію, хоча цього і не треба.
Всяка діяльність потребує грошей. Отже і ті, хто підтримує Майдан матеріально, десь щось заробляють не тільки грантами. Тому зрозуміло, що схема заробітку повинна існувати. Наприклад, деякі із відомих компаній, що підтримують розробку дуже відомих продуктів Open Source, працюють з використанням подвійної схеми ліцензування – "вільна" ліцензія для всіх бажаючих, комерційна для тих кому це потрібно. Інша справа, на чому, кому і як заробляти. Можна створювати новий продукт (послугу, можливості), а можна створити монополію або бар'єр для виходу на ринок – і цим займаються активно всі, у кого є бажання. Отже і маємо те що маємо.
