Права споживачів
 
На сьогоднішній день настала гостра проблема із порушенням прав споживачів. На превеликий жаль часто ці порушення пов’язані із тим, що самі споживачі не знають своїх прав. Щоб якось цьому зарадити Львівський центр прав людини надає перелік основних прав споживачів:
·  Право на задоволення основних потреб – право мати доступ до головних, необхідних для життя товарів та послуг: достатніх їстівних продуктів, одягу, притулку, захисту здоров’я, освіти та поліпшення санітарних умов;
·  Право на здорове довкілля – право жити й працювати в навколишньому середовищі, яке не загрожує здоров’ю нинішнього та майбутніх поколінь;
·  Право на безпеку – право бути захищеним від продукції, процесів виробництва та послуг, які небезпечні для здоров’я або життя;
·  Право на відшкодування – право на одержання чесного вирішення справедливих вимог, включаючи компенсацію шкоди від фальсифікованих товарів або незадовільних послуг;
·  Право бути почутим – право представлення інтересів споживача для формування та реалізації політики й право участі в процесі розвитку продукції та послуг;
·  Право бути поінформованим – право на одержання необхідної інформації для надання можливості вибору з тим, щоб захищеним від нечесної реклами та етикетування продукції, що вводить споживача в оману;
·  Право на споживчу освіту – право на вибір продукції та послуг, що пропонують на ринку за конкурентними цінами за умов забезпечення задовільної якості.
Кожен з Вас, хто вбачає, що його право є порушеним, може звертатися за правовою допомогою до нас – до Львівського центру прав людини.
 
Джерело – (HR_centr@ukr.net)
 
Дозволяємо подальше поширення

Львівський центр прав людини провів моніторинг дотримання прав ув’язнених в Україні. На превеликий жаль результати моніторингу виявились вкрай невтішними,дотримання прав людини та повага до гідності досі не стали домінуючим чинником кримінально-виконавчої політики. Дослідження показали, що наша пенітенціарна система потребує значних змін.
         Гострою проблемою є жорстоке поводження міліції із особами які перебувають під вартою  тому, що при звільненні міліція нерідко застосовує взяття заяв-підписок про відсутність претензій до неї. Ініціаторами таких заяв завжди є правоохоронці, щоб ускладнити громадянину процес оскарження їхніх незаконних дій і звільнити себе від відповідальності. Дуже часто ці заяви вони вибивають насильницькими методами і не відпускають доти, доки людина не напише таку розписку. Також дуже погано виконується право на самоосвіту яке передбачене у п. 2 ст. 125 КВК України, тому що в колоніях нерідко відсутні в належній кількості підручники, зошити, дуже складно залучити достатньо вчителів.Катастрофічна проблема із здоров’ям засуджених яким не надається належне медичне обслуговування.
         Поліпшення умов тримання ув’язнених іде, але надто повільно, хоча є значною мірою наслідком загального складного соціально-економічного стану в країні.Це обумовлено, зокрема, й вкрай недостатнім фінансуванням системи, яке іноді доповнюється безпорадністю структур Департаменту при витрачанні бюджетних, а іноді і витратами не за призначенням.Також важливу роль відігрує невиважена кадрова політика Департаменту, яка сприяє відтоку кваліфікованих кадрів, і цей процес набирає в деяких регіонах загрозливих масштабів.Якщо добре попрацювати над цими та іншими питаннями , умови перебування ув’язнених можна значно мірою покращити.Не потрібно забувати що в’язні також люди і якщо хтось із них хоче виправитись,йому потрібно у цьому допомогти, а не робити із нього “звіра” нелюдськими умовами утримування у виправно трудових установах.
 
Джерело – Прес-служба Львівського центру прав людини (HR_centr@ukr.net)