Умови аукціону на частоти діапазону 700 MHz, що об’явлені Американською федеральною комісією (FCC):
- споживачі повинні мати можливість завантажувати та використовувати будь-яке ПО і сервіси;
- у мережі повинні мати можливість працювати будь-які пристрої без обмежень, що накладаються операторами;
- оператори контенту, сервісів, ISP що працюють на цих частотах не повинні зазнавати фінансової дискримінації (оператор повинний забезпечити рівні фінансові умови).
Тобто, мережа оператора перетворюється у відкриту платформу.
За попередніми оцінками, полоса у діапазоні частот буде коштувати 4,5-5,0 млрд. доларів.
 
Тепер порівняємо підходи в Україні. Спритники отримують блатні частоти, і вся їх праця полягає у тому, щоб потім пристроїти надбання реальному оператору та роздирибанити гроші. Тобто, бюджет датує через ціни навіть не бізнес, якому така політика могла б створити нематеріальний актив, який би забезпечив залучення інвестицій та взривний прорив у інформатизації країни. Дерибаниться ефір, за тих же принципів та з тими ж результатами, що і земля. У результаті маємо забагатілих спритників, що з тими принципами рвуться до влади, бізнес що через обмеження та нереальні початкові розходи не може реалізувати суспільно корисні проекти, та бюджет країни, що не дотягує до бюджетів окремих міст або корпорацій.
Отака от екосистема існування продовжує створюватися в Україні.
Додуматися от «бізнесмени» можуть тільки до того, як створити за державні гроші гуртожитки для забезпечення своїх заводів рабсилою за заповітами Сави Морозова.
От.